Історія міста

Зима 1945-1946 років була малосніжною, з частими відлигами, а травень-червень найбільш посушливими за останні 50 років. Загинуло 30-40% посівних площ. Незважаючи на труднощі весняно-польових робіт 1946 року догляд за посівами проведено своєчасно. Але надії на урожай не справдились. Очевидці згадують, що від посухи земля на полях потріска­лась і перетворилась в каменюку. В результаті погодних умов жнива пройшли на 2-3 тижні раніше звичайного. План збирання за площею засіву був виконаний на 100%. Після збору врожаю поля прочісували по декілька разів, збираючи колоски, спеціальні бригади розкопували нори польових мишей і ховрахів, вибираючи зерно. І все-таки за перші два місяці, які вважалися вирішальними, район заготовив зерна на 14,5%. Не кращим був урожай овочів. Склалося вкрай незадовільне становище з кормами для худоби, зменшилось його поголів'я. В 1947 році урожай становив 5,4 ц/га. Почався голод. Широкого розголосу набула справа директо­ра Новобузького зернорадгоспу Сорочана. Він не міг байдуже спостерігати, як люди голодують, їдять траву, відходи від буряків і т. д. Директор роздав працівникам радгоспу, різним організаціям понад 6 тис. кг зерна, 651 кг борошна. За це його виключили з партії і засудили на декілька років заслання. Особливо відчутними стали наслідки голоду навесні 1947 року, коли були вичерпані останні продовольчі запаси. Кількість померлих від голоду була значно меншою, ніж в 1932-1933 роках.

До кінця 1948 року в районі повністю освоєні довоєнні площі посівних, засіяно 74423 га орних земель, урожай склав 13 цнт/га, район здав державі 937801 пудів хліба. Окремі господарства: імені Коцюбинського, „16-ї партконференції", „Радсело", „Серп і молот" зібрали в середньому з гектара 1018 цнт. Були перевиконані плани по тваринницькій продукції, надоях молока на фуражну корову. До кінця 1948 року поголів'я великої рогатої худоби становило 7441, коней — 2432, овець — 7981 голови. Доярка колгоспу „Перемога" Василько першою в повоєнні роки перевершила 3000-й рубіж по надоях молока на корову ( 3150 кг ). Успішно виконали планові завдання 1948 року з усіх показників колгоспи імені Димитрова, „Червона праця", імені 16-ї партконференції, „Червоний степ". Успішно виконувались соціалістичні зобов'язання. Ланкова колгоспу „Серп і молот" Березнегуватської сільської ради Олена Коляса вирос­тила на 20 га по 25 цнт озимої пшениці. Бригадир трактор­ної бригади Новобузької МТС Пархоменко взяв зобов'язання обробити 15-сильним трактором 1400 га , а обробив 1405, зекономивши при цьому 1680 крб. і 300 кг пально-мастильних матеріалів. Тираж районної газети зріс до 2,5 тисяч екземплярів. Виходила 131 стінна газета.

Працювали 18 колгоспних клубів. В райцентрі відкрито кінотеатр, бібліотеку, клуб, працював радіовузол на 450 точок. В 1948-1949 роках на центральній площі міста було закладено парк.

Включившись в змагання „П'ятирічку — за чотири роки" робітниця Баратівського коноплезаводу Л. Велика виконувала щодня по 1,5-2 норми, робітники Софіївської МТС І. Тушливський, С. Світличний, В. Колясо — по 2-3 нор­ми. К колгоспі імені Коцюбинського в 1949 році урожай озимої пшениці склав 19,8 цнт/га, до кінця 1949 року тут було побудовано 11 тваринницьких ферм. Неподільні фонди колгоспу досягли 529 тисяч крб. Колгоспники одержа­ли на трудодень 2,5 крб. і 3 кг хліба. В цьому ж році артілі було вручено перехідний Червоний прапор обкому КП(б)У і облвиконкому. Колектив Новобузької МТС в 1949 році зайняв перше місце в області, виконавши план на 113%, а бригада Цегельного — на 142, виробивши на кожен 15-сильний комбайн по 950 га . Великий вклад в розвиток народного господарства вніс Михайло Ілліч Кузьома — кавалер орденів Слави 3-го і 2-го ступенів. Повер­нувшись з фронту, став комбайнером МТС, очолив бригаду в колгоспі імені Леніна і вивів її в число передових. В 1950 році на базі маслозаводу створюється сироробний завод, на якому зайняті 290 робітників. Завод виробляв 6 тонн різноманітної молочної продукції в рік на суму 18 млн. крб. В тому числі масла — 1,5 тонни, більше 2,5 тонни жирного сиру.