Історія міста

Міжвоєнні часи

(1921—червень 1941р.)

Частина 4

Війна розорила господарство країни, довела до крайнього виснаження. В умовах серйозних економічних і політичних труднощів приступили трудящі до відбудови народного господарства. Різко зменшились врожаї і по­голів'я худоби, не вистачало продуктів і промислових товарів, в місті зруйновані хлібні склади, млин, цегельно-черепичний завод, ряд адміністративних і житлових будинків. Гуляв голод, висипний тиф та холера. Становище ще більше загострилося внаслідок посухи 1921 - 1922 років та політики воєнного комунізму.

З метою надання допомоги продуктами голодуючим було створено комітет, який організовував вилучення цер­ковних цінностей, установив контроль за розподілом продуктів, відкрив їдальню, вів боротьбу зі спекуляцією. Важливу роль у відбудові народного господарства, наведенні порядку в населених пунктах та підвищенню ак­тивності селян зіграли суботники та недільники, які проводились за ініціативи комсомольців. Відремонтували хлібні склади і перетворили їх на механічні майстерні по ремонту сільгоспінвентарю. Пустили в хід млн., цегельно-черепичний та шкіряний заводи, на вулиці Куйбишева, навпроти банку „Україна" висадили сквер, вимостили перші тротуари. Колишній семінарський сад впорядкували і перетворили на місце відпочинку. Значну роботу по відновленню місцевої промисловості проводив організований 1 травня 1922 року волосний союз харчовиків „Харчосмак", який об'єднував понад 100 чоловік.

З 1 по 8 січня 1921 року в містечку проводиться „Тиждень дитини", наводиться порядок в школах, пригатах, дитячих будинках. В липні 1921 року пленум Новобузького виконкому заслухав директора будинку дитини про відкриття з 15 липня дитячих ясел на 18 дітей. Через два місяці відбулася конференція громадян району, де були поставлені конкретні завдання по налагодженню господарства, роботи комітетів взаємодопомоги.

На селі в ході відбудови широкого розмаху набрав об'єднавчий рух малоземельних селян. Утворюються дрібні сільгоспартілі. Перші сільгосптовариства виникли в грудні 1921 року.

Приклад по Новополтавці:

• серпня 1920 року — організовано комітет незаможних селян;
• 31 грудня — затверджено статут сільгосптовариства по спільному обробітку землі „Гігієна", в якому 12 членів, 108 десятин землі та Новополтавка — 8 членів, 76 десятин землі;
• 30 червня 1921 року — затверджено статут товариства по спільному обробітку землі „Винсад" — 10 членів, 108 десятин землі. Товариство займалось городництвом і полеводством;
• 1 січня 1922 року — товариство по спільному обробітку землі „Восход", 28 членів, 310,5 десятин землі;
• 10 лютого 1922 року — товариства по спільному обробітку землі „Фруктовий сад" і „Шампунь";
• 20 вересня 1922 року — товариство по спільному обробітку землі „Здоров'я" — 17 членів, 103,5 десятин землі та „Зоря", 12 членів, 101 десятина землі.
• На вересень 1922 року в Новополтавці існувало дві кооперативні організації і єдине споживче товариство в складі 250 членів, з них — 150 незаможних і сільськогосподарське товариство в складі 350 членів, з них 300 незаможних.
• лютого 1923 року — сільгоспартіль „5-ті роковини Жовтня", 11 членів, 123 десятини землі;
• 1924 рік — артіль „Ленінсфен" — 7 сімей, 57 десятин землі. В артілі було 5 коней, 3 корови, плуг і два фургона;
• грудня 1925 року — Новополтавське товариство;
• 18 вересня 1926 року — машинно-тракторне товариство імені Петровського;
• 25 вересня 1926 року — машинно-тракторне товариство імені Дзержинського;
• жовтня 1926 року — молочарне товариство;
• 23 жовтня 1926 року — машинно-тракторне товариство „Незаможник".