Історія міста

 

Новобужжя в давні часи

 

А степ все світиться курганами

Й не дозволяє забуття.

Л. Череватенко.

Частина 1

В різні віки нашими степами промайнуло багато племен і народів, не схожих одне на одне. Одні згодом пішли з цих місць, інші й зовсім зникли з історичної арени, а натомість приходили інші, і так протягом тисячоліть. В них був різний одяг, різна мова, побут, звичаї і у кожного своєрідна культура. Та всі вони майже не займалися землею, в нашім краю мешкали переважно скотарські племена.

Скільки таких племен пройшло через безмежні степові простори? Ніхто не може відповісти на це питання, адже багато з них прийшло і зникло в темряві далеких віків, не залишивши сліду. Тільки багаточисленні кургани, що одиноко бовваніють на полях являються свідками тих далеких днів і є невід'ємною часткою нашого історичного ландшафту. Тільки вони можуть розповісти про минуле наших далеких предків, дають уяву про їх життя, побут і культуру.

Перша археологічна розвідка в районі була проведена в 1956 році експедицією Московського державного університету під керівництвом Б. П. Гракова. Нею були відкриті поселення і стоянки біля сіл Новопетрівки, Ганнівки, Червоної Поляни, Софіївки.

В 1965-1966 роках працювали експедиції Миколаївського краєзнавчого музею, виявлено шість стоянок епохи мезоліту.

В 1967 році Інгульською експедицією в районі за­топлення Софіївського водосховища були обстежені річка Сагайдак, Варварівка. Виявлено багатогоризонтальне поселення біля села Новорозанівки і поселення епохи ранньої бронзи. Чотири кургани біля сіл Новорозанівки, Пелагеївки, Софіївки.

В 1968 році досліджено поселення біля села Майорівки.

В 1987 році в зв'язку з написанням зводу пам'ятників історії і культури експедицію Миколаївського краєзнавчого музею (Снідко, Гребенніков) була проведена фронтальна розвідка нашого району. Зафіксовано ряд курганів та поселення біля сіл Новомиколаївки і Улянівки.

В 1991-1992 роках біля села Кам'яного працювали експедиції республіканської лабораторії охорони досліджень пам'яток історії, археології та культури (В. І. Нікітін).

Всього на території району відкрито та обстежено 13 стоянок, 18 поселень, зафіксовано 113 курганів. По своїх культурно-хронологічних показниках вони розподіляються таким чином: епоха палеоліту — 3, мезоліту — 13, бронзи — 14, черняхівська культура — 6. Проведені розкопки показали, що заселення території району почалося ще в епоху пізнього палеоліту (понад 15 тисяч років тому). Представники племен кам'яного віку займалися обробкою каменю, з якого робили знаряддя праці: скребки для обробки шкір тварин, пластини, гострі речі тощо; полювали на бізонів, збирали молюски, їстівні коріння. Для них була ха­рактерною привласнююча форма господарства. Винахід лука та стріл з кремнійовими наконечниками сприяли вдосконаленню форм полювання. Люди могли полювати індивідуально на більш дрібних тварин: кабана, коня, зайця.

Приручення собаки, а потім бика знаменувало собою початок переходу від привласнюючих до відтворюючих форм господарства. Замість сезонних стоянок почали появлятись більш довготривалі поселення.